понеділок, 7 січня 2019 р.

Ми живемо у найкращий час для Доброї Новини: «останні часи» чи «золотий вік»?

«Зараз останні часи, скрізь апостасія, відступництво, занепад віри і моралі, розпад моральних устоїв, традиційних цінностей, духовна деградація, розпуста, невіра. Ми живемо в часи падіння моралі, ось-ось прийде, вже прийшов Антихрист! Покайтеся, спасайтеся, останні часи, мало хто спасеться!».
 Мабуть, усі чули такі слова від багатьох сучасних християн. Неважливо, яка конфесія чи церква – таких печальників за розпад духовних «скрєп» чимало, міняється тільки словесна оболонка, тільки форма «спасіння», «акафісти», «вервиці» чи «покайтеся!». Їх єднає одне: «тікати від цього безбожного світу», від цих «інтернетів», подалі ген, «спасатися»!

Це виливається в асоціальність, навіть соціофобію – втечу від суспільства, яка особливо виражається у фобії усього нового, «неофобії». Все «нове» є погане: Інтернет, ЗМІ, зміни, соціальні мережі, все, що завгодно. Все це криється в ідеї, що світ розбещується, слід закритися і втекти від нього. Це обертається тим, що здебільшого християни – особливо традиційні (православні, католики, традиційні протестанти) – не вміють і/або не хочуть працювати з Інтернетом, соцмережами, журналістами, вважаючи, в кращому випадку, що це неважливо, а в гіршому – що це все від диявола, журналісти тільки і шукають, щоб нагадити Церкві, а інтернет/ТВ взагалі духовно шкідливі. В результаті вони цілком не вміють користуватися тими засобами і можливостями, що відкриваються в наш час – і це тільки посилює відчуття «останніх часів» і «остаточного апокаліптичного занепаду».

Я ж хочу сказати, що ми живемо у найкращий час за всі часи історії християнства та Євангелія. Так, саме найкращий, зоряний час, коли ми маємо багато можливостей і шансів. Як так?! Але ж… відступництво, апостасія, Антихрист, розпуста, і взагалі «останні дні»!...

Добре, розберімо ці «дні»! Розглянемо, у які часи ми живемо – і тоді вирішимо, де ми і як нам жити?


Християнство – релігія Різдва


Я навіть скажу, що Різдво для розуміння суті християнства важливіше, ніж будь-яке інше свято чи подія.
Чому Різдво досі важить? Про що воно? 

Коли у Першій світовій війні солдати відмовились стріляти одне в одного на Різдво і почалось стихійне братання  –  це, мабуть, найточніша суть Різдва. В цій історії "Різдва в окопах" схована глибока Євангельська звістка. Коли ангели з'явились у небі і заспівали: "Слава у вишніх Богу, і на землі мир...".

Ісус приходить у людство, розірване на партії, фронти, своїх і чужих. Кожна людина автоматично поділяє світ на "свій - чужий". "Партійне мислення" – це чума всіх віків і країв, від палеоліту до постмодерну. 
"Чей металл тяжелей и верней посты?!
Разделился весь мир, отвечай:
С кем ты?!"

Різдво – це про крах партійного мислення. Немовлятко, що лежить у яслях, маленькою ручкою трощить шаблони