I темний ряд євангельських iсторiй
Звучить як низка тонких алегорiй
Про нашi пiдлi i скупi часи.
(Микола Зеров, Чистий Четвер,
1934)
Ця історія – не про події
2000-літньої давнини і не про урочисті святкові дати. Вона – про наше суспільне
життя, про нашу політику, наше суспільство. Навіть глибше – вона про самий
смисл і приховану реальність нашого світу.
Мене завжди цікавило – як народ,
що щойно вітав Ісуса як Месію, буквально за 4 дні волає "Вбий його!"?
Що робили лідери єврейського народу і Понтій Пілат? Що сталося? Як так можливо?
Що коїлось в Єрусалимі перед 14 нісана, що вирувало в повітрі і головах людей?
Статечна і спокійна оповідь
Євангелій часто не дає відчути це поверхневому читачеві – вона надто урочиста і лаконічна, вона вже обтяжена канонічною
інтерпретацією та звичками Пасхального святкування. Коли ми вже знаємо, що Він
воскрес, коли ми вже знаємо про перемогу і славу, для багатьох попередні події
здаються лише ритуальним «междометием». Образи, намальовані у чистому тексті
Євангелія, ніби затінюються «класичним» сприйняттям, стають плоскими, штучними,
іконічними. Реальна історія – у її екзистенційному, політичному, пристрасному
вимірі – стає непроникною. Але саме вона – найбільш повчальна, найбільш
звертається до нашої реальності. І якщо ми її не відчуємо, головний Смисл
Страстей і Воскресіння, можливо, пройде повз нас – невловимий за пасхальними
листівками, іконічними ритуалами та вітаннями.
